isik
[ˈisik]
особа, людина
- іменник
- B1
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | isik | isikud |
| Генітив | isiku | isikute |
| Партитив | isikut | isikuid |
| Ілатив | isikusse | isikutesse |
| Інесив | isikus | isikutes |
| Елатив | isikust | isikutest |
| Алатив | isikule | isikutele |
| Адесив | isikul | isikutel |
| Аблатив | isikult | isikutelt |
| Транслатив | isikuks | isikuteks |
| Термінатив | isikuni | isikuteni |
| Есив | isikuna | isikutena |
| Абесив | isikuta | isikuteta |
| Комітатив | isikuga | isikutega |
Приклади
Autot juhtis tundmatu isik.
Автомобілем керувала невідома особа.
ID-kaarti taotlev isik.
Особа, яка подає заяву на ID-картку.
Ajalooliste isikutega seotud paigad.
Місця, пов'язані з історичними особистостями.
Часті сполучення
tundmatu isik
невідома особа
juriidiline isik
юридична особа
Пов’язані слова
Естонською
üksikisik ehk inimene, eriti ametlikus või õiguslikus kontekstis
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії