ID-kaart
[iːteːˈkɑːrt]
посвідчення особи
- іменник
- A1
- Право і документи
- Технології
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | ID-kaart | ID-kaardid |
| Генітив | ID-kaardi | ID-kaartide |
| Партитив | ID-kaarti | ID-kaarte |
| Ілатив | ID-kaardisse | ID-kaartidesse |
| Інесив | ID-kaardis | ID-kaartides |
| Елатив | ID-kaardist | ID-kaartidest |
| Алатив | ID-kaardile | ID-kaartidele |
| Адесив | ID-kaardil | ID-kaartidel |
| Аблатив | ID-kaardilt | ID-kaartidelt |
| Транслатив | ID-kaardiks | ID-kaartideks |
| Термінатив | ID-kaardini | ID-kaartideni |
| Есив | ID-kaardina | ID-kaartidena |
| Абесив | ID-kaardita | ID-kaartideta |
| Комітатив | ID-kaardiga | ID-kaartidega |
Приклади
See on minu ID-kaart.
Це моє посвідчення особи.
Ma unustasin ID-kaardi koju.
Я забув посвідчення особи вдома.
Часті сполучення
ID-kaardi number
номер ID-картки
ID-kaarti näitama
показати ID-картку
Пов’язані слова
Естонською
Eesti elektrooniline isikutunnistus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії