kaart
[ˈkɑːrt]
карта
- іменник
- A1
- Подорожі
- Технології
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kaart | kaardid |
| Генітив | kaardi | kaartide |
| Партитив | kaarti | kaarte |
| Ілатив | kaardisse | kaartidesse |
| Інесив | kaardis | kaartides |
| Елатив | kaardist | kaartidest |
| Алатив | kaardile | kaartidele |
| Адесив | kaardil | kaartidel |
| Аблатив | kaardilt | kaartidelt |
| Транслатив | kaardiks | kaartideks |
| Термінатив | kaardini | kaartideni |
| Есив | kaardina | kaartidena |
| Абесив | kaardita | kaartideta |
| Комітатив | kaardiga | kaartidega |
Приклади
See on Eesti kaart.
Це карта Естонії.
Ma maksan kaardiga.
Я плачу карткою.
Часті сполучення
kaarti vaatama
дивитися на карту
kaardiga maksma
платити карткою
Пов’язані слова
Естонською
Geograafiline kujutis; ka plast- või mängukaart
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії