auto
[ˈɑuto]
автомобіль, машина
- іменник
- A1
- Транспорт
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | auto | autod |
| Генітив | auto | autode |
| Партитив | autot | autosid |
| Ілатив | autosse | autodesse |
| Інесив | autos | autodes |
| Елатив | autost | autodest |
| Алатив | autole | autodele |
| Адесив | autol | autodel |
| Аблатив | autolt | autodelt |
| Транслатив | autoks | autodeks |
| Термінатив | autoni | autodeni |
| Есив | autona | autodena |
| Абесив | autota | autodeta |
| Комітатив | autoga | autodega |
Приклади
Sõidan autoga tööle.
Я їжджу на роботу автомобілем.
Auto seisab maja ees.
Автомобіль стоїть перед будинком.
Часті сполучення
uus auto
новий автомобіль
autoga sõitma
їхати автомобілем
Пов’язані слова
Естонською
Mootoriga neljarattaline maanteesõiduk
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії