tundmatu
[ˈtuntmɑtu]
невідомий, незнайомий
- прикметник
- A2
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tundmatu | tundmatud |
| Генітив | tundmatu | tundmatute |
| Партитив | tundmatut | tundmatuid |
| Ілатив | tundmatusse | tundmatutesse |
| Інесив | tundmatus | tundmatutes |
| Елатив | tundmatust | tundmatutest |
| Алатив | tundmatule | tundmatutele |
| Адесив | tundmatul | tundmatutel |
| Аблатив | tundmatult | tundmatutelt |
| Транслатив | tundmatuks | tundmatuteks |
| Термінатив | tundmatuni | tundmatuteni |
| Есив | tundmatuna | tundmatutena |
| Абесив | tundmatuta | tundmatuteta |
| Комітатив | tundmatuga | tundmatutega |
Приклади
Tundmatu mees helistas.
Зателефонував невідомий чоловік.
See koht on mulle tundmatu.
Це місце мені незнайоме.
Часті сполучення
tundmatu number
невідомий номер
tundmatu koht
незнайоме місце
Антоніми
Пов’язані слова
Естонською
selline, keda või mida ei tunta
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії