kolju
[ˈkolju]
череп
- іменник
- B1
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kolju | koljud |
| Генітив | kolju | koljude |
| Партитив | koljut | koljusid |
| Ілатив | koljusse | koljudesse |
| Інесив | koljus | koljudes |
| Елатив | koljust | koljudest |
| Алатив | koljule | koljudele |
| Адесив | koljul | koljudel |
| Аблатив | koljult | koljudelt |
| Транслатив | koljuks | koljudeks |
| Термінатив | koljuni | koljudeni |
| Есив | koljuna | koljudena |
| Абесив | koljuta | koljudeta |
| Комітатив | koljuga | koljudega |
Приклади
Karu kolju on maailmas üks hinnatumaid jahitrofeesid.
Ведмежий череп — один з найцінніших мисливських трофеїв у світі.
Jahimees leidis metsast tundmatu looma kolju.
Мисливець знайшов у лісі череп невідомої тварини.
Часті сполучення
inimese kolju
людин череп
kolju luud
череп мітла
Пов’язані слова
Естонською
pea luustik (inimesel ja loomadel), inimese või looma pea kõva, luudest koosnev osa
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії