tõend
[ˈtɤent]
доказ, речовий доказ
- іменник
- A2
- Право і документи
- Спілкування
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tõend | tõendid |
| Генітив | tõendi | tõendite |
| Партитив | tõendit | tõendeid |
| Ілатив | tõendisse | tõenditesse |
| Інесив | tõendis | tõendites |
| Елатив | tõendist | tõenditest |
| Алатив | tõendile | tõenditele |
| Адесив | tõendil | tõenditel |
| Аблатив | tõendilt | tõenditelt |
| Транслатив | tõendiks | tõenditeks |
| Термінатив | tõendini | tõenditeni |
| Есив | tõendina | tõenditena |
| Абесив | tõendita | tõenditeta |
| Комітатив | tõendiga | tõenditega |
Приклади
Politsei kogub tõendeid.
Поліція збирає докази.
Kohtusse tuleb esitada tõendeid.
У суді потрібно надати докази.
Часті сполучення
tõendeid koguma
збирати докази
tõendit esitama
надати доказ
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
fakt, ese või dokument, mis aitab midagi tõestada
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії