tõestus
[ˈtɤestus]
довід, доказ
- іменник
- A2
- Право і документи
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tõestus | tõestused |
| Генітив | tõestuse | tõestuste |
| Партитив | tõestust | tõestusi |
| Ілатив | tõestusesse | tõestustesse |
| Інесив | tõestuses | tõestustes |
| Елатив | tõestusest | tõestustest |
| Алатив | tõestusele | tõestustele |
| Адесив | tõestusel | tõestustel |
| Аблатив | tõestuselt | tõestustelt |
| Транслатив | tõestuseks | tõestusteks |
| Термінатив | tõestuseni | tõestusteni |
| Есив | tõestusena | tõestustena |
| Абесив | tõestuseta | tõestusteta |
| Комітатив | tõestusega | tõestustega |
Приклади
Mul on tõestus.
У мене є доказ.
See on tõestus tema süüst.
Це доказ його вини.
Часті сполучення
veenev tõestus
переконливий доказ
tõestust esitama
надавати доказ
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
midagi tõestav, kinnitav asjaolu
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії