tõendus
[ˈtɤentus]
довід, доказ
- іменник
- A2
- Право і документи
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tõendus | tõendused |
| Генітив | tõenduse | tõenduste |
| Партитив | tõendust | tõendusi |
| Ілатив | tõendusesse | tõendustesse |
| Інесив | tõenduses | tõendustes |
| Елатив | tõendusest | tõendustest |
| Алатив | tõendusele | tõendustele |
| Адесив | tõendusel | tõendustel |
| Аблатив | tõenduselt | tõendustelt |
| Транслатив | tõenduseks | tõendusteks |
| Термінатив | tõenduseni | tõendusteni |
| Есив | tõendusena | tõendustena |
| Абесив | tõenduseta | tõendusteta |
| Комітатив | tõendusega | tõendustega |
Приклади
Kohtule esitati uus tõendus.
Суду подали новий доказ.
See foto on oluline tõendus.
Ця фотографія — важливий доказ.
Часті сполучення
oluline tõendus
важливий доказ
tõendust esitama
подавати доказ
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
seik, asjaolu vm, mis annab millestki tunnistust, kinnitab millegi paikapidavust
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії