kiitus
[ˈkiːtus]
похвала, хвала
- іменник
- B1
- Спілкування
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kiitus | kiitused |
| Генітив | kiituse | kiituste |
| Партитив | kiitust | kiitusi |
| Ілатив | kiitusesse | kiitustesse |
| Інесив | kiituses | kiitustes |
| Елатив | kiitusest | kiitustest |
| Алатив | kiitusele | kiitustele |
| Адесив | kiitusel | kiitustel |
| Аблатив | kiituselt | kiitustelt |
| Транслатив | kiituseks | kiitusteks |
| Термінатив | kiituseni | kiitusteni |
| Есив | kiitusena | kiitustena |
| Абесив | kiituseta | kiitusteta |
| Комітатив | kiitusega | kiitustega |
Приклади
Õpetaja kiitus innustas õpilast.
Похвала вчителя надихнула учня.
Ta sai hea töö eest kiitust.
Її похвалили за гарну роботу.
Часті сполучення
suur kiitus
велика похвала
kiitust saama
похвала отримувати
Пов’язані слова
Естонською
kiitev, tunnustav hinnang või esiletõstmine, see, kui kedagi tunnustatakse, kiidetakse
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії