au
[ˈɑu]
честь, слава, пошана, шана
- іменник
- B1
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | au | aud |
| Генітив | au | aude |
| Партитив | au | ausid |
| Ілатив | ausse | audesse |
| Інесив | aus | audes |
| Елатив | aust | audest |
| Алатив | aule | audele |
| Адесив | aul | audel |
| Аблатив | ault | audelt |
| Транслатив | auks | audeks |
| Термінатив | auni | audeni |
| Есив | auna | audena |
| Абесив | auta | audeta |
| Комітатив | auga | audega |
Приклади
Au ja kiitus neile kõigile!
Честь і хвала всім їм!
Papa ei taha au ja kuulsust.
Тато не хоче слави та почестей.
Auhinda ei mäleta, aga au oli suur.
Приз не пам'ятаю, але честь була велика.
Часті сполучення
au ja kuulsus
честь і слава
kellegi auks
на чиюсь честь
Пов’язані слова
Естонською
(kellelegi osaks saav) sügav austus, tunnustav lugupidamine
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії