õpilane
[ˈɤpilɑne]
учень, учениця, школяр
- іменник
- A1
- Освіта
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | õpilane | õpilased |
| Генітив | õpilase | õpilaste |
| Партитив | õpilast | õpilasi |
| Ілатив | õpilasesse | õpilastesse |
| Інесив | õpilases | õpilastes |
| Елатив | õpilasest | õpilastest |
| Алатив | õpilasele | õpilastele |
| Адесив | õpilasel | õpilastel |
| Аблатив | õpilaselt | õpilastelt |
| Транслатив | õpilaseks | õpilasteks |
| Термінатив | õpilaseni | õpilasteni |
| Есив | õpilasena | õpilastena |
| Абесив | õpilaseta | õpilasteta |
| Комітатив | õpilasega | õpilastega |
Приклади
Ta on õpilane.
Він/Вона учень.
Ma näen õpilast.
Я бачу учня.
Часті сполучення
tubli õpilane
старанний учень
õpilasele selgitama
пояснити учневі
Пов’язані слова
Естонською
Koolis õppiv inimene.
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії