suhteline
[ˈsuhteline]
відносний
- прикметник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | suhteline | suhtelised |
| Генітив | suhtelise | suhteliste |
| Партитив | suhtelist | suhtelisi |
| Ілатив | suhtelisesse | suhtelistesse |
| Інесив | suhtelises | suhtelistes |
| Елатив | suhtelisest | suhtelistest |
| Алатив | suhtelisele | suhtelistele |
| Адесив | suhtelisel | suhtelistel |
| Аблатив | suhteliselt | suhtelistelt |
| Транслатив | suhteliseks | suhtelisteks |
| Термінатив | suhteliseni | suhtelisteni |
| Есив | suhtelisena | suhtelistena |
| Абесив | suhteliseta | suhtelisteta |
| Комітатив | suhtelisega | suhtelistega |
Приклади
Ilu on suhteline mõiste.
Краса — відносне поняття.
See edu oli ainult suhteline.
Цей успіх був лише відносним.
Часті сполучення
suhteline mõiste
відносне поняття
suhteline eelis
відносна перевага
Пов’язані слова
Естонською
selline, mis avaldub ainult seoses mõne teise nähtuse või objektiga, millestki sõltuv või tingitud
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії