ilu
[ˈilu]
краса, вродливість
- іменник
- A2
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | ilu | ilud |
| Генітив | ilu | ilude |
| Партитив | ilu | ilusid |
| Ілатив | ilusse | iludesse |
| Інесив | ilus | iludes |
| Елатив | ilust | iludest |
| Алатив | ilule | iludele |
| Адесив | ilul | iludel |
| Аблатив | ilult | iludelt |
| Транслатив | iluks | iludeks |
| Термінатив | iluni | iludeni |
| Есив | iluna | iludena |
| Абесив | iluta | iludeta |
| Комітатив | iluga | iludega |
Приклади
Saare looduse ilu üllatas meid.
Краса природи острова здивувала нас.
Ilu on vaataja silmades.
Краса — в очах того, хто дивиться.
Часті сполучення
looduse ilu
краса природи
sisemine ilu
внутрішня краса
Пов’язані слова
Естонською
omadus, mis pakub vaadates või kogedes esteetilist naudingut
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії