politseinik
[ˈpolitseinik]
поліціянт, поліціянтка
- іменник
- A2
- Право і документи
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | politseinik | politseinikud |
| Генітив | politseiniku | politseinike |
| Партитив | politseinikku | politseinikke |
| Ілатив | politseinikusse | politseinikesse |
| Інесив | politseinikus | politseinikes |
| Елатив | politseinikust | politseinikest |
| Алатив | politseinikule | politseinikele |
| Адесив | politseinikul | politseinikel |
| Аблатив | politseinikult | politseinikelt |
| Транслатив | politseinikuks | politseinikeks |
| Термінатив | politseinikuni | politseinikeni |
| Есив | politseinikuna | politseinikena |
| Абесив | politseinikuta | politseiniketa |
| Комітатив | politseinikuga | politseinikega |
Приклади
Politseinik valvab avalikku korda.
Поліцейський підтримує громадський порядок.
Ma rääkisin politseinikuga.
Я говорив з поліцейським.
Часті сполучення
politseinikuga rääkima
говорити з поліцейським
politseinik patrullib
поліцейський патрулює
Пов’язані слова
Естонською
inimene, kes töötab politseis
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії