avalik
[ˈɑvɑlik]
публічний, громадський
- прикметник
- A2
- Суспільство
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | avalik | avalikud |
| Генітив | avaliku | avalike |
| Партитив | avalikku | avalikke |
| Ілатив | avalikusse | avalikesse |
| Інесив | avalikus | avalikes |
| Елатив | avalikust | avalikest |
| Алатив | avalikule | avalikele |
| Адесив | avalikul | avalikel |
| Аблатив | avalikult | avalikelt |
| Транслатив | avalikuks | avalikeks |
| Термінатив | avalikuni | avalikeni |
| Есив | avalikuna | avalikena |
| Абесив | avalikuta | avaliketa |
| Комітатив | avalikuga | avalikega |
Приклади
See on avalik koht.
Це публічне місце.
Avalik transport on odav.
Громадський транспорт дешевий.
Часті сполучення
avalik koht
громадське місце
avalik teave
публічна інформація
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
Kõigile avatud, nähtav või kättesaadav; mitte era- ega salajane
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії