diplomaat
[tiplomˈɑːt]
дипломат
- іменник
- A2
- Освіта
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | diplomaat | diplomaadid |
| Генітив | diplomaadi | diplomaatide |
| Партитив | diplomaati | diplomaate |
| Ілатив | diplomaadisse | diplomaatidesse |
| Інесив | diplomaadis | diplomaatides |
| Елатив | diplomaadist | diplomaatidest |
| Алатив | diplomaadile | diplomaatidele |
| Адесив | diplomaadil | diplomaatidel |
| Аблатив | diplomaadilt | diplomaatidelt |
| Транслатив | diplomaadiks | diplomaatideks |
| Термінатив | diplomaadini | diplomaatideni |
| Есив | diplomaadina | diplomaatidena |
| Абесив | diplomaadita | diplomaatideta |
| Комітатив | diplomaadiga | diplomaatidega |
Приклади
Ta on diplomaat.
Він дипломат.
Diplomaat kohtus ministriga.
Дипломат зустрівся з міністром.
Часті сполучення
kogenud diplomaat
досвідчений дипломат
diplomaadina töötama
працювати дипломатом
Пов’язані слова
Естонською
Riigi ametlik esindaja suhetes teiste riikidega
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії