minister
[ˈminister]
міністр
- іменник
- A2
- Релігія
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | minister | ministrid |
| Генітив | ministri | ministrite |
| Партитив | ministrit | ministreid |
| Ілатив | ministrisse | ministritesse |
| Інесив | ministris | ministrites |
| Елатив | ministrist | ministritest |
| Алатив | ministrile | ministritele |
| Адесив | ministril | ministritel |
| Аблатив | ministrilt | ministritelt |
| Транслатив | ministriks | ministriteks |
| Термінатив | ministrini | ministriteni |
| Есив | ministrina | ministritena |
| Абесив | ministrita | ministriteta |
| Комітатив | ministriga | ministritega |
Приклади
Minister pidas kõne.
Міністр виголосив промову.
Minister kohtus väliskülalisega.
Міністр зустрівся з іноземним гостем.
Часті сполучення
minister astus tagasi
міністр подав у відставку
ministriga kohtuma
зустрітися з міністром
Пов’язані слова
Естонською
Valitsuse liige, kes juhib kindlat poliitikavaldkonda
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії