vaimulik
[ˈvɑimulik]
віруючий, віруюча
- іменник
- A2
- Релігія
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | vaimulik | vaimulikud |
| Генітив | vaimuliku | vaimulike |
| Партитив | vaimulikku | vaimulikke |
| Ілатив | vaimulikusse | vaimulikesse |
| Інесив | vaimulikus | vaimulikes |
| Елатив | vaimulikust | vaimulikest |
| Алатив | vaimulikule | vaimulikele |
| Адесив | vaimulikul | vaimulikel |
| Аблатив | vaimulikult | vaimulikelt |
| Транслатив | vaimulikuks | vaimulikeks |
| Термінатив | vaimulikuni | vaimulikeni |
| Есив | vaimulikuna | vaimulikena |
| Абесив | vaimulikuta | vaimuliketa |
| Комітатив | vaimulikuga | vaimulikega |
Приклади
Vaimulik peab jutlust.
Священик читає проповідь.
Kirikus töötab vaimulik.
У церкві працює священик.
Часті сполучення
koguduse vaimulik
священник парафії
vaimuliku jutlus
проповідь священника
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
usulisi talitusi korraldav ja kogudust teeniv inimene
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії