vaidlus
[ˈvɑitlus]
суперечка, спір, полеміка
- іменник
- A2
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | vaidlus | vaidlused |
| Генітив | vaidluse | vaidluste |
| Партитив | vaidlust | vaidlusi |
| Ілатив | vaidlusesse | vaidlustesse |
| Інесив | vaidluses | vaidlustes |
| Елатив | vaidlusest | vaidlustest |
| Алатив | vaidlusele | vaidlustele |
| Адесив | vaidlusel | vaidlustel |
| Аблатив | vaidluselt | vaidlustelt |
| Транслатив | vaidluseks | vaidlusteks |
| Термінатив | vaidluseni | vaidlusteni |
| Есив | vaidlusena | vaidlustena |
| Абесив | vaidluseta | vaidlusteta |
| Комітатив | vaidlusega | vaidlustega |
Приклади
Koosolekul tekkis pikk vaidlus.
На зборах виникла тривала суперечка.
Vaidlus lõppes kokkuleppega.
Суперечка завершилася домовленістю.
Часті сполучення
pikk vaidlus
тривала суперечка
vaidlust lahendama
розв’язувати суперечку
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
vestlus, kus osalejad pole üksteisega nõus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії