tava
[ˈtɑvɑ]
звичай, традиція
- іменник
- B1
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tava | tavad |
| Генітив | tava | tavade |
| Партитив | tava | tavu |
| Ілатив | tavasse | tavadesse |
| Інесив | tavas | tavades |
| Елатив | tavast | tavadest |
| Алатив | tavale | tavadele |
| Адесив | taval | tavadel |
| Аблатив | tavalt | tavadelt |
| Транслатив | tavaks | tavadeks |
| Термінатив | tavani | tavadeni |
| Есив | tavana | tavadena |
| Абесив | tavata | tavadeta |
| Комітатив | tavaga | tavadega |
Приклади
Igal ajastul on omad tavad ja reeglid.
У кожної епохи свої звичаї та правила.
Meie peres on tava tähistada jõule koos.
У нашій родині заведено святкувати Різдво разом.
Часті сполучення
vana tava
старий звичай
hea tava
добра практика
Пов’язані слова
Естонською
Harjumuspärane käitumisviis, mis on rahva seas levinud
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії