ajastu
[ˈɑjɑstu]
доба, епоха
- іменник
- B1
- Час
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | ajastu | ajastud |
| Генітив | ajastu | ajastute |
| Партитив | ajastut | ajastuid |
| Ілатив | ajastusse | ajastutesse |
| Інесив | ajastus | ajastutes |
| Елатив | ajastust | ajastutest |
| Алатив | ajastule | ajastutele |
| Адесив | ajastul | ajastutel |
| Аблатив | ajastult | ajastutelt |
| Транслатив | ajastuks | ajastuteks |
| Термінатив | ajastuni | ajastuteni |
| Есив | ajastuna | ajastutena |
| Абесив | ajastuta | ajastuteta |
| Комітатив | ajastuga | ajastutega |
Приклади
See oli suurte ühiskondlike muutuste ajastu.
Це була доба великих суспільних змін.
Internet muutis meie ajastu suhtlemisviise.
Інтернет змінив способи спілкування в нашу добу.
Часті сполучення
uus ajastu
нова доба
terve ajastu
ціла епоха
Пов’язані слова
Естонською
pikem, teatavate iseloomulike tunnustega ajalõik või periood
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії