saatja
[ˈsɑːtjɑ]
відправник, супровідник
- іменник
- B1
- Спілкування
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | saatja | saatjad |
| Генітив | saatja | saatjate |
| Партитив | saatjat | saatjaid |
| Ілатив | saatjasse | saatjatesse |
| Інесив | saatjas | saatjates |
| Елатив | saatjast | saatjatest |
| Алатив | saatjale | saatjatele |
| Адесив | saatjal | saatjatel |
| Аблатив | saatjalt | saatjatelt |
| Транслатив | saatjaks | saatjateks |
| Термінатив | saatjani | saatjateni |
| Есив | saatjana | saatjatena |
| Абесив | saatjata | saatjateta |
| Комітатив | saatjaga | saatjatega |
Приклади
Puudega inimesed liiguvad üldjuhul koos saatjaga.
Люди з інвалідністю зазвичай пересуваються із супроводжуючим.
Saatja nimi oli ümbrikul kirjas.
Ім’я відправника було написане на конверті.
Часті сполучення
kirja saatja
відправник листа
koos saatjaga
із супровідником
Пов’язані слова
Естонською
isik, kes kirja, paki või muu saadetise teele paneb; ka kaasas olev saatja
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії