nimi
[ˈnimi]
ім'я, назва
- іменник
- A1
- Спілкування
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | nimi | nimed |
| Генітив | nime | nimede |
| Партитив | nime | nimesid |
| Ілатив | nimesse | nimedesse |
| Інесив | nimes | nimedes |
| Елатив | nimest | nimedest |
| Алатив | nimele | nimedele |
| Адесив | nimel | nimedel |
| Аблатив | nimelt | nimedelt |
| Транслатив | nimeks | nimedeks |
| Термінатив | nimeni | nimedeni |
| Есив | nimena | nimedena |
| Абесив | nimeta | nimedeta |
| Комітатив | nimega | nimedega |
Приклади
Mu nimi on Anna.
Мене звати Анна.
Mis su nimi on?
Як тебе звати?
Часті сполучення
minu nimi
моє ім'я
nime küsima
питати ім'я
Пов’язані слова
Естонською
Sõna, millega kedagi või midagi nimetatakse
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії