rahutu
[ˈrɑhutu]
неспокійний, тривожний
- прикметник
- B1
- Емоції
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | rahutu | rahutud |
| Генітив | rahutu | rahutute |
| Партитив | rahutut | rahutuid |
| Ілатив | rahutusse | rahututesse |
| Інесив | rahutus | rahututes |
| Елатив | rahutust | rahututest |
| Алатив | rahutule | rahututele |
| Адесив | rahutul | rahututel |
| Аблатив | rahutult | rahututelt |
| Транслатив | rahutuks | rahututeks |
| Термінатив | rahutuni | rahututeni |
| Есив | rahutuna | rahututena |
| Комітатив | rahutuga | rahututega |
Приклади
Mees ootas ja muutus rahutuks.
Чоловік чекав і ставав дедалі неспокійнішим.
Ilmselt olen selline rahutu hing.
Мабуть, я така неспокійна душа.
Часті сполучення
rahutu uni
неспокійний сон
rahutu meel
неспокійний розум
rahutu tunne
неспокійне відчуття
Пов’язані слова
Естонською
(meeleseisundi, loomuse kohta:) kergesti erutuv või ägestuv, teatud pingest vms elevil või närviline
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії