orel
[ˈorel]
орган
- іменник
- B1
- Мистецтво і культура
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | orel | orelid |
| Генітив | oreli | orelite |
| Партитив | orelit | oreleid |
| Ілатив | orelisse | orelitesse |
| Інесив | orelis | orelites |
| Елатив | orelist | orelitest |
| Алатив | orelile | orelitele |
| Адесив | orelil | orelitel |
| Аблатив | orelilt | orelitelt |
| Транслатив | oreliks | oreliteks |
| Термінатив | orelini | oreliteni |
| Есив | orelina | orelitena |
| Абесив | orelita | oreliteta |
| Комітатив | oreliga | orelitega |
Приклади
Orelil mängis koguduse organist.
На органі грав органіст парафії.
Koor laulis kirikus oreli saatel.
Хор співав у церкві під орган.
Часті сполучення
kirikuorel
церковний орган
orelil mängima
грати на органі
Пов’язані слова
Естонською
suure heliulatusega klahvpill, mille heli tekitavad viled
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії