koor
[ˈkoːr]
хор
- іменник
- A2
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | koor | koorid |
| Генітив | koori | kooride |
| Партитив | koori | koore |
| Ілатив | koorisse | kooridesse |
| Інесив | kooris | koorides |
| Елатив | koorist | kooridest |
| Алатив | koorile | kooridele |
| Адесив | kooril | kooridel |
| Аблатив | koorilt | kooridelt |
| Транслатив | kooriks | koorideks |
| Термінатив | koorini | koorideni |
| Есив | koorina | kooridena |
| Абесив | koorita | koorideta |
| Комітатив | kooriga | kooridega |
Приклади
Ta laulab koolis kooris.
Вона співає в шкільному хорі.
Meeste koor esines kontserdil.
Чоловічий хор виступив на концерті.
Часті сполучення
segakoor
мішаний хор
kooris laulma
співати в хорі
Пов’язані слова
Естонською
koos laulvate inimeste rühm
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії