ootamatu
[ˈoːtɑmɑtu]
несподіваний, неочікуваний, непередбачений
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | ootamatu | ootamatud |
| Генітив | ootamatu | ootamatute |
| Партитив | ootamatut | ootamatuid |
| Ілатив | ootamatusse | ootamatutesse |
| Інесив | ootamatus | ootamatutes |
| Елатив | ootamatust | ootamatutest |
| Алатив | ootamatule | ootamatutele |
| Адесив | ootamatul | ootamatutel |
| Аблатив | ootamatult | ootamatutelt |
| Транслатив | ootamatuks | ootamatuteks |
| Термінатив | ootamatuni | ootamatuteni |
| Есив | ootamatuna | ootamatutena |
| Комітатив | ootamatuga | ootamatutega |
Приклади
Asi on võtnud minu jaoks ootamatu pöörde.
Справа набула для мене несподіваного обороту.
Tõnu surm oli ootamatu.
Смерть Тину була несподіваною.
Часті сполучення
ootamatu külaline
несподіваний гість
ootamatu uudis
несподівані новини
ootamatu kingitus
несподіваний подарунок
Пов’язані слова
Естонською
selline, mida (või keda) ei osatud oodata, ette näha või aimata
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії