miinus
[ˈmiːnus]
мінус, недолік
- іменник
- A2
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | miinus | miinused |
| Генітив | miinuse | miinuste |
| Партитив | miinust | miinuseid |
| Ілатив | miinusesse | miinustesse |
| Інесив | miinuses | miinustes |
| Елатив | miinusest | miinustest |
| Алатив | miinusele | miinustele |
| Адесив | miinusel | miinustel |
| Аблатив | miinuselt | miinustelt |
| Транслатив | miinuseks | miinusteks |
| Термінатив | miinuseni | miinusteni |
| Есив | miinusena | miinustena |
| Абесив | miinuseta | miinusteta |
| Комітатив | miinusega | miinustega |
Приклади
Viis miinus kaks on kolm.
П'ять мінус два дорівнює три.
Korteri suurim miinus on lärmakas tänav.
Найбільший мінус квартири — галаслива вулиця.
Часті сполучення
suur miinus
великий мінус
viis miinus kaks
п’ять мінус два
Пов’язані слова
Естонською
Puudust näitav asjaolu või lahutamise ja negatiivse arvu märk
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії