meri
[ˈmeri]
море
- іменник
- A1
- Природа
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | meri | mered |
| Генітив | mere | merede |
| Партитив | merd | meresid |
| Ілатив | meresse | meredesse |
| Інесив | meres | meredes |
| Елатив | merest | meredest |
| Алатив | merele | meredele |
| Адесив | merel | meredel |
| Аблатив | merelt | meredelt |
| Транслатив | mereks | meredeks |
| Термінатив | mereni | meredeni |
| Есив | merena | meredena |
| Абесив | mereta | meredeta |
| Комітатив | merega | meredega |
Приклади
Suvel on meri soe.
Влітку море тепле.
Laev sõidab üle mere.
Корабель пливе морем.
Часті сполучення
mere ääres
біля моря
üle mere
через море
Пов’язані слова
Естонською
Suur soolase veega veekogu
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії