maa
[ˈmɑː]
земля, суша, країна, сільська місцевість
- іменник
- A1
- Природа
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | maa | maad |
| Генітив | maa | maade |
| Партитив | maad | maid |
| Ілатив | maasse | maadesse |
| Інесив | maas | maades |
| Елатив | maast | maadest |
| Алатив | maale | maadele |
| Адесив | maal | maadel |
| Аблатив | maalt | maadelt |
| Транслатив | maaks | maadeks |
| Термінатив | maani | maadeni |
| Есив | maana | maadena |
| Абесив | maata | maadeta |
| Комітатив | maaga | maadega |
Приклади
See maa on väike.
Ця країна маленька.
Suvel sõidame maale.
Влітку ми їдемо за місто.
Часті сполучення
kodumaa
батьківщина
maale minema
їхати за місто
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
Maapind, maismaa, maakoht või riik
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії