marker
[ˈmɑrker]
маркер
- іменник
- B1
- Освіта
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | marker | markerid |
| Генітив | markeri | markerite |
| Партитив | markerit | markereid |
| Ілатив | markerisse | markeritesse |
| Інесив | markeris | markerites |
| Елатив | markerist | markeritest |
| Алатив | markerile | markeritele |
| Адесив | markeril | markeritel |
| Аблатив | markerilt | markeritelt |
| Транслатив | markeriks | markeriteks |
| Термінатив | markerini | markeriteni |
| Есив | markerina | markeritena |
| Комітатив | markeriga | markeritega |
Приклади
Kirjutasin karbile musta markeriga.
Я написав на коробці чорним маркером.
Õpetaja kirjutab tahvlile markeriga.
Учитель пише на дошці маркером.
Часті сполучення
kollane marker
жовтий маркер
markeriga märkima
позначити маркером
markerit kasutama
використовувати маркер
Пов’язані слова
Естонською
jämeda viltotsaga kirjutus- või joonistusvahend
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії