lõpp
[ˈlɤpː]
кінець
- іменник
- A1
- Час
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | lõpp | lõpud |
| Генітив | lõpu | lõppude |
| Партитив | lõppu | lõppe |
| Ілатив | lõpusse | lõppudesse |
| Інесив | lõpus | lõppudes |
| Елатив | lõpust | lõppudest |
| Алатив | lõpule | lõppudele |
| Адесив | lõpul | lõppudel |
| Аблатив | lõpult | lõppudelt |
| Транслатив | lõpuks | lõppudeks |
| Термінатив | lõpuni | lõppudeni |
| Есив | lõpuna | lõppudena |
| Абесив | lõputa | lõppudeta |
| Комітатив | lõpuga | lõppudega |
Приклади
Filmi lõpp oli kurb.
Кінець фільму був сумним.
See on raamatu lõpp.
Це кінець книжки.
Часті сполучення
filmi lõpp
кінець фільму
tunni lõpp
кінець уроку
Антоніми
Пов’язані слова
Естонською
Viimane osa, ots
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії