kummaline
[ˈkummɑline]
дивний, незвичайний, дивовижний
- прикметник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kummaline | kummalised |
| Генітив | kummalise | kummaliste |
| Партитив | kummalist | kummalisi |
| Ілатив | kummalisesse | kummalistesse |
| Інесив | kummalises | kummalistes |
| Елатив | kummalisest | kummalistest |
| Алатив | kummalisele | kummalistele |
| Адесив | kummalisel | kummalistel |
| Аблатив | kummaliselt | kummalistelt |
| Транслатив | kummaliseks | kummalisteks |
| Термінатив | kummaliseni | kummalisteni |
| Есив | kummalisena | kummalistena |
| Абесив | kummaliseta | kummalisteta |
| Комітатив | kummalisega | kummalistega |
Приклади
See on kummaline olukord.
Це дивна ситуація.
Kuulsin öösel kummalist häält.
Вночі я почув дивний звук.
Часті сполучення
kummaline tunne
дивний почуття
kummaline käitumine
дивна поведінка
Пов’язані слова
Естонською
ebatavalisena, iseäralikuna tunduv, hämmastust või võõrastust tekitav, tavalisest erinev, millegi poolest omapärane
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії