keemia
[ˈkeːmiɑ]
хімія
- іменник
- B1
- Освіта
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | keemia | keemiad |
| Генітив | keemia | keemiate |
| Партитив | keemiat | keemiaid |
| Ілатив | keemiasse | keemiatesse |
| Інесив | keemias | keemiates |
| Елатив | keemiast | keemiatest |
| Алатив | keemiale | keemiatele |
| Адесив | keemial | keemiatel |
| Аблатив | keemialt | keemiatelt |
| Транслатив | keemiaks | keemiateks |
| Термінатив | keemiani | keemiateni |
| Есив | keemiana | keemiatena |
| Абесив | keemiata | keemiateta |
| Комітатив | keemiaga | keemiatega |
Приклади
Orgaaniline keemia.
Органічна хімія.
Kliinilise keemia uuringud.
Дослідження з клінічної хімії.
Keemias on homme kontrolltöö.
Завтра контрольна з хімії.
Часті сполучення
orgaaniline keemia
органічна хімія
keemia kontrolltöö
контрольна з хімії
Пов’язані слова
Естонською
teadus, mis uurib ainete koostist, ehitust ja omadusi ning muundumise seadusi
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії