kaotus
[ˈkɑotus]
поразка, втрата
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | kaotus | kaotused |
| Генітив | kaotuse | kaotuste |
| Партитив | kaotust | kaotusi |
| Ілатив | kaotusesse | kaotustesse |
| Інесив | kaotuses | kaotustes |
| Елатив | kaotusest | kaotustest |
| Алатив | kaotusele | kaotustele |
| Адесив | kaotusel | kaotustel |
| Аблатив | kaotuselt | kaotustelt |
| Транслатив | kaotuseks | kaotusteks |
| Термінатив | kaotuseni | kaotusteni |
| Есив | kaotusena | kaotustena |
| Абесив | kaotuseta | kaotusteta |
| Комітатив | kaotusega | kaotustega |
Приклади
See oli raske kaotus.
Це була важка поразка.
Meeskond tunnistas kaotust.
Команда визнала поразку.
Часті сполучення
raske kaotus
важка поразка
kaotust tunnistama
визнати поразку
Антоніми
Пов’язані слова
Естонською
Kaotamine, ebaõnnestumine
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії