jutt
[ˈjutː]
розмова, розповідь
- іменник
- A1
- Спілкування
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | jutt | jutud |
| Генітив | jutu | juttude |
| Партитив | juttu | jutte |
| Ілатив | jutusse | juttudesse |
| Інесив | jutus | juttudes |
| Елатив | jutust | juttudest |
| Алатив | jutule | juttudele |
| Адесив | jutul | juttudel |
| Аблатив | jutult | juttudelt |
| Транслатив | jutuks | juttudeks |
| Термінатив | jutuni | juttudeni |
| Есив | jutuna | juttudena |
| Абесив | jututa | juttudeta |
| Комітатив | jutuga | juttudega |
Приклади
Ajasime õhtul kaua juttu.
Увечері ми довго розмовляли.
Vanaisa rääkis naljaka jutu.
Дідусь розповів смішну історію.
Часті сполучення
juttu ajama
розмовляти
juttu rääkima
розмовляти
Пов’язані слова
Естонською
Suuline vestlus või jutustatud lugu
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії