julgus
[ˈjulkus]
сміливість, хоробрість, відвага
- іменник
- B1
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | julgus | julgused |
| Генітив | julguse | julguste |
| Партитив | julgust | julgusi |
| Ілатив | julgusesse | julgustesse |
| Інесив | julguses | julgustes |
| Елатив | julgusest | julgustest |
| Алатив | julgusele | julgustele |
| Адесив | julgusel | julgustel |
| Аблатив | julguselt | julgustelt |
| Транслатив | julguseks | julgusteks |
| Термінатив | julguseni | julgusteni |
| Есив | julgusena | julgustena |
| Абесив | julguseta | julgusteta |
| Комітатив | julgusega | julgustega |
Приклади
Ta on tubli naine, kellel jätkus julgust oma unistuste täideviimiseks.
Вона здібна жінка, якій вистачило сміливості здійснити свої мрії.
Kursus andis mulle julgust oma äri alustamiseks.
Курс дав мені сміливості почати свій бізнес.
Часті сполучення
suur julgus
велика сміливість
julgust näitama
сміливість показувати
Пов’язані слова
Естонською
kartmatu olek, võime teha midagi nii, et sa ei karda
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії