naine
[ˈnɑine]
жінка, дружина
- іменник
- A1
- Сім’я
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | naine | naised |
| Генітив | naise | naiste |
| Партитив | naist | naisi |
| Ілатив | naisesse | naistesse |
| Інесив | naises | naistes |
| Елатив | naisest | naistest |
| Алатив | naisele | naistele |
| Адесив | naisel | naistel |
| Аблатив | naiselt | naistelt |
| Транслатив | naiseks | naisteks |
| Термінатив | naiseni | naisteni |
| Есив | naisena | naistena |
| Абесив | naiseta | naisteta |
| Комітатив | naisega | naistega |
Приклади
See naine on arst.
Ця жінка — лікарка.
Ma näen naist.
Я бачу жінку.
Часті сполучення
noor naine
молода жінка
abielus naine
заміжня жінка
Антоніми
Пов’язані слова
Естонською
Täiskasvanud naissoost inimene; ka abikaasa
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії