iseseisev
[ˈiseseisev]
незалежний, самостійний, суверенний
- прикметник
- B1
- Якості
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | iseseisev | iseseisvad |
| Генітив | iseseisva | iseseisvate |
| Партитив | iseseisvat | iseseisvaid |
| Ілатив | iseseisvasse | iseseisvatesse |
| Інесив | iseseisvas | iseseisvates |
| Елатив | iseseisvast | iseseisvatest |
| Алатив | iseseisvale | iseseisvatele |
| Адесив | iseseisval | iseseisvatel |
| Аблатив | iseseisvalt | iseseisvatelt |
| Транслатив | iseseisvaks | iseseisvateks |
| Термінатив | iseseisvani | iseseisvateni |
| Есив | iseseisvana | iseseisvatena |
| Абесив | iseseisvata | iseseisvateta |
| Комітатив | iseseisvaga | iseseisvatega |
Приклади
Riik kuulutati iseseisvaks.
Країну було проголошено незалежною.
Ta on edukas ja iseseisev naine.
Вона успішна та самостійна жінка.
Часті сполучення
iseseisev riik
незалежна держава
iseseisev inimene
самостійна людина
Пов’язані слова
Естонською
sõltumatu ja vaba, mitte kellelegi alluv
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії