elukaaslane
[ˈelukɑːslɑne]
партнер, супутник життя
- іменник
- B1
- Природа
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | elukaaslane | elukaaslased |
| Генітив | elukaaslase | elukaaslaste |
| Партитив | elukaaslast | elukaaslasi |
| Ілатив | elukaaslasesse | elukaaslastesse |
| Інесив | elukaaslases | elukaaslastes |
| Елатив | elukaaslasest | elukaaslastest |
| Алатив | elukaaslasele | elukaaslastele |
| Адесив | elukaaslasel | elukaaslastel |
| Аблатив | elukaaslaselt | elukaaslastelt |
| Транслатив | elukaaslaseks | elukaaslasteks |
| Термінатив | elukaaslaseni | elukaaslasteni |
| Есив | elukaaslasena | elukaaslastena |
| Абесив | elukaaslaseta | elukaaslasteta |
| Комітатив | elukaaslasega | elukaaslastega |
Приклади
Tal on uus elukaaslane.
У неї новий партнер.
Käin sõbranna ja oma elukaaslasega igal kolmapäeval tervisejooksul.
Щосереди я бігаю з подругою та своїм партнером.
Часті сполучення
armas elukaaslane
милий супутник життя
elukaaslast otsima
супутник життя шукати
Пов’язані слова
Естонською
inimene, kellega püsisuhtes koos elatakse, ent ei olda abielus, vabaabielunaine või -mees, üks vabaabielu partneritest
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії