abiellumine
[ˈɑpiellumine]
одруження, весілля
- іменник
- B1
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | abiellumine | abiellumised |
| Генітив | abiellumise | abiellumiste |
| Партитив | abiellumist | abiellumisi |
| Ілатив | abiellumisesse | abiellumistesse |
| Інесив | abiellumises | abiellumistes |
| Елатив | abiellumisest | abiellumistest |
| Алатив | abiellumisele | abiellumistele |
| Адесив | abiellumisel | abiellumistel |
| Аблатив | abiellumiselt | abiellumistelt |
| Транслатив | abiellumiseks | abiellumisteks |
| Термінатив | abiellumiseni | abiellumisteni |
| Есив | abiellumisena | abiellumistena |
| Абесив | abiellumiseta | abiellumisteta |
| Комітатив | abiellumisega | abiellumistega |
Приклади
Neli aastat pärast abiellumist tabas Pauli ja Lead abielukriis.
Через чотири роки після одруження у Пола та Леї стався шлюбний кризис.
Tüdrukud unistavad abiellumisest, mina unistasin poisina isaks saamisest.
Дівчата мріють про заміжжя, а я хлопчиком мріяв стати батьком.
Часті сполучення
varajane abiellumine
ранній одруження
abiellumine kirikus
одруження церква
Пов’язані слова
Естонською
abielu ametlik registreerimine
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії