üliõpilane
[ˈyliɤpilɑne]
студент, студентка
- іменник
- A2
- Освіта
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | üliõpilane | üliõpilased |
| Генітив | üliõpilase | üliõpilaste |
| Партитив | üliõpilast | üliõpilasi |
| Ілатив | üliõpilasesse | üliõpilastesse |
| Інесив | üliõpilases | üliõpilastes |
| Елатив | üliõpilasest | üliõpilastest |
| Алатив | üliõpilasele | üliõpilastele |
| Адесив | üliõpilasel | üliõpilastel |
| Аблатив | üliõpilaselt | üliõpilastelt |
| Транслатив | üliõpilaseks | üliõpilasteks |
| Термінатив | üliõpilaseni | üliõpilasteni |
| Есив | üliõpilasena | üliõpilastena |
| Абесив | üliõpilaseta | üliõpilasteta |
| Комітатив | üliõpilasega | üliõpilastega |
Приклади
Ma olen üliõpilane.
Я студент.
Üliõpilased õpivad raamatukogus.
Студенти вчаться у бібліотеці.
Часті сполучення
ülikooli üliõpilane
студент університету
välisüliõpilane
іноземний студент
Синоніми
Пов’язані слова
Естонською
inimene, kes õpib kõrgkoolis
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії