viha
[ˈvihɑ]
гнів, злість
- іменник
- A2
- Емоції
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | viha | vihad |
| Генітив | viha | vihade |
| Партитив | viha | vihasid |
| Ілатив | vihasse | vihadesse |
| Інесив | vihas | vihades |
| Елатив | vihast | vihadest |
| Алатив | vihale | vihadele |
| Адесив | vihal | vihadel |
| Аблатив | vihalt | vihadelt |
| Транслатив | vihaks | vihadeks |
| Термінатив | vihani | vihadeni |
| Есив | vihana | vihadena |
| Абесив | vihata | vihadeta |
| Комітатив | vihaga | vihadega |
Приклади
Ta on täis viha.
Вони повні гніву.
Viha ei aita asja.
Гнів не допомагає справі.
Часті сполучення
viha tundma
відчувати гнів
viha vaibub
гнів вщухає
Пов’язані слова
Естонською
Tugev pahameele ja vaenulikkuse tunne
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії