vastuolu
[ˈvɑstuolu]
суперечність, розбіжність
- іменник
- B1
- Побутові речі
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | vastuolu | vastuolud |
| Генітив | vastuolu | vastuolude |
| Партитив | vastuolu | vastuolusid |
| Ілатив | vastuolusse | vastuoludesse |
| Інесив | vastuolus | vastuoludes |
| Елатив | vastuolust | vastuoludest |
| Алатив | vastuolule | vastuoludele |
| Адесив | vastuolul | vastuoludel |
| Аблатив | vastuolult | vastuoludelt |
| Транслатив | vastuoluks | vastuoludeks |
| Термінатив | vastuoluni | vastuoludeni |
| Есив | vastuoluna | vastuoludena |
| Абесив | vastuoluta | vastuoludeta |
| Комітатив | vastuoluga | vastuoludega |
Приклади
Tekstis leidub mitmeid ilmseid vastuolusid ja põhjendamatuid väiteid.
У тексті є кілька очевидних суперечностей і необґрунтованих тверджень.
Vorm ja sisu on karjuvas vastuolus.
Форма і зміст перебувають у кричущій суперечності.
Часті сполучення
suur vastuolu
велика суперечність
vastuolus olema
суперечність бути
Пов’язані слова
Естонською
olukord või asjaolu, kus miski ei sobi millegagi kokku või kus valitseb (sisemine) vastasseis millegi või kellegi vahel, see, kui miski või keegi ei sobi omavahel (kokku), konflikt
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії