valmidus
[ˈvɑlmitus]
готовність
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | valmidus | valmidused |
| Генітив | valmiduse | valmiduste |
| Партитив | valmidust | valmidusi |
| Ілатив | valmidusesse | valmidustesse |
| Інесив | valmiduses | valmidustes |
| Елатив | valmidusest | valmidustest |
| Алатив | valmidusele | valmidustele |
| Адесив | valmidusel | valmidustel |
| Аблатив | valmiduselt | valmidustelt |
| Транслатив | valmiduseks | valmidusteks |
| Термінатив | valmiduseni | valmidusteni |
| Есив | valmidusena | valmidustena |
| Абесив | valmiduseta | valmidusteta |
| Комітатив | valmidusega | valmidustega |
Приклади
Meeskond näitas valmidust kohe alustada.
Команда виявила готовність почати негайно.
Sõjaline valmidus on kõrge.
Військова готовність висока.
Часті сполучення
valmidust näitama
виявити готовність
kõrge valmidus
висока готовність
Естонською
seisund, kus ollakse valmis midagi tegema
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії