vallaline
[ˈvɑllɑline]
неодружений, незаміжня
- прикметник
- A2
- Сім’я
- Суспільство
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | vallaline | vallalised |
| Генітив | vallalise | vallaliste |
| Партитив | vallalist | vallalisi |
| Ілатив | vallalisesse | vallalistesse |
| Інесив | vallalises | vallalistes |
| Елатив | vallalisest | vallalistest |
| Алатив | vallalisele | vallalistele |
| Адесив | vallalisel | vallalistel |
| Аблатив | vallaliselt | vallalistelt |
| Транслатив | vallaliseks | vallalisteks |
| Термінатив | vallaliseni | vallalisteni |
| Есив | vallalisena | vallalistena |
| Абесив | vallaliseta | vallalisteta |
| Комітатив | vallalisega | vallalistega |
Приклади
Ta on veel vallaline.
Він досі неодружений.
Vallaline naine elab üksi.
Незаміжня жінка живе сама.
Часті сполучення
veel vallaline
досі неодружений
vallaline inimene
неодружена людина
Антоніми
Естонською
selline, kes ei ole abielus
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії