tuul
[ˈtuːl]
вітер
- іменник
- A1
- Природа
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tuul | tuuled |
| Генітив | tuule | tuulte |
| Партитив | tuult | tuuli |
| Ілатив | tuulesse | tuultesse |
| Інесив | tuules | tuultes |
| Елатив | tuulest | tuultest |
| Алатив | tuulele | tuultele |
| Адесив | tuulel | tuultel |
| Аблатив | tuulelt | tuultelt |
| Транслатив | tuuleks | tuulteks |
| Термінатив | tuuleni | tuulteni |
| Есив | tuulena | tuultena |
| Абесив | tuuleta | tuulteta |
| Комітатив | tuulega | tuultega |
Приклади
Täna puhub tugev tuul.
Сьогодні дме сильний вітер.
Tuul viis mütsi peast.
Вітер зірвав шапку з голови.
Часті сполучення
tugev tuul
сильний вітер
tuul puhub
вітер дме
Пов’язані слова
Естонською
Õhu liikumine looduses
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії