tulekahju
[ˈtu.leˌkɑh.ju]
пожежа
- іменник
- A2
- Природа
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tulekahju | tulekahjud |
| Генітив | tulekahju | tulekahjude |
| Партитив | tulekahju | tulekahjusid |
| Ілатив | tulekahjusse | tulekahjudesse |
| Інесив | tulekahjus | tulekahjudes |
| Елатив | tulekahjust | tulekahjudest |
| Алатив | tulekahjule | tulekahjudele |
| Адесив | tulekahjul | tulekahjudel |
| Аблатив | tulekahjult | tulekahjudelt |
| Транслатив | tulekahjuks | tulekahjudeks |
| Термінатив | tulekahjuni | tulekahjudeni |
| Есив | tulekahjuna | tulekahjudena |
| Абесив | tulekahjuta | tulekahjudeta |
| Комітатив | tulekahjuga | tulekahjudega |
Приклади
Majas puhkes tulekahju.
У будинку спалахнула пожежа.
Tulekahju kustutati kiiresti.
Пожежу швидко загасили.
Часті сполучення
tulekahju puhkeb
спалахує пожежа
tulekahju kustutama
гасити пожежу
Пов’язані слова
Естонською
kontrollimatult leviv tuli, mis ohustab inimesi ning kahjustab hooneid või loodust
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії