tuisk
[ˈtuisk]
завірюха, віхола, хуртовина, заметіль
Форми
| Відмінок | Одн. | Мн. |
|---|---|---|
| Номінатив | tuisk | tuisud |
| Генітив | tuisu | tuiskude |
| Партитив | tuisku | tuiske |
| Ілатив | tuisku | tuiskudesse |
| Інесив | tuisus | tuises |
| Елатив | tuisust | tuiskudest |
| Алатив | tuisule | tuisele |
| Адесив | tuisul | tuiskudel |
| Аблатив | tuisult | tuiselt |
| Транслатив | tuisuks | tuiseks |
| Термінатив | tuisuni | tuiskudeni |
| Есив | tuisuna | tuiskudena |
| Комітатив | tuisuga | tuiskudega |
Приклади
Õhtul algas tugev tuisk.
Увечері почалася сильна завірюха.
Tuisu tõttu jäid bussid hiljaks.
Через заметіль автобуси запізнилися.
Часті сполучення
tugev tuisk
сильна хуртовина
lumetuisk
хуртовина
tuiskab tugevalt
сильно мете
Пов’язані слова
Естонською
ilmastikunähtus, mida iseloomustab lahtise või sadava lume edasikandumine tuule mõjul
Визначення, приклади та словоформи частково ґрунтуються на Об’єднаному словнику EKI (Eesti Keele Instituut, Sõnaveeb) за ліцензією CC BY 4.0. Dictio відредагував і доповнив їх. Джерела та ліцензії